?

Log in

No account? Create an account
inakshe kino's Journal
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends]

Below are the 13 most recent journal entries recorded in inakshe kino's LiveJournal:

Friday, May 25th, 2007
6:39 pm
[srayda]
Марк Фостер „Персонаж”: комерція без штампів
Крік живе за розкладом, він навіть рахує кількість рухів зубної щітки, коли чистить зуби. Фостер знаходить для всьго того дотепне візуальне рішення: контакти героя із зовнішнім світом супроводжуються миттєвими виникненнями якихось креслень, схем, діаграм - тобто бачимо геометрію Крікового життя.
Wednesday, March 28th, 2007
1:34 am
[srayda]
Friday, September 29th, 2006
3:10 pm
[alex_london]
Требуется расшифровка
Уважаемые знатоки!

Пересказываю со слов человека, которому тоже когда-то рассказывали (или он сам видел,но не помнит) о фильме, с необычным сюжетом, на что , в общем-то уповаю.

Суть в следующем (возможно фильм черно-белый):

Сюжет развивается, в какой-то момент выясняется, что снимается фильм, о том как снимается фильм, но посчитав, что это еще не предел, через еще некоторое время, уже выясняется, что снимают фильм о тех , кто снимает как снимается первоначальный фильм.

Не хило,да ?

А теперь внимание, вопрос:

КТО ОПОЗНАЛ ЭТУ ТАРАБАРЩИНУ И МОЖЕТ СКАЗАТЬ, КАК НАЗЫВАЕТСЯ

ЭТОТ ЧУДО-ФИЛЬМ ?
Monday, September 4th, 2006
9:55 pm
[sirozha_ko]
Oasis
  (Корея, реж. Чанг-Донг Лі) Молодий чоловік виходить з тюрми, причому зима, холод собачий, а він виходить в одній сорочці і йде додому. Холодно, їсти хочеться, але він все-одно йде додому. Приходить додому, а дім у нього – це корейська багатоповерхівка, і з’ясовується, що то вже не його дім, бо вся його родина кудись звалила і ніхто не знає куди. Треба сказати, що молодий чоловік не дуже засмутився, бо мав він веселу інфантильну натуру і майже ніколи не засмучувався, словом – був маргіналом. Тож він пішов собі у досить веселому настрої блукати поміж корейських багатоповерхівок. Тільки жах як холодно йому було та ще й їсти хтілося. І так йому захтілось їсти врешті-решт, що він не втримався й пішов до ресторану, але грошей у нього не було, тож він поїв і не заплатив за вечерю. За це в ресторані йому надавали по пиці (причому молодий чоловік навіть не образився, бо був він, як вже зазначалося, трохи йобнутим на голову). А в ресторані ще й викликали поліцію. Здавалося б, все: вийшов з тюрми, погуляв день і досить – час повертатись. Аж ні. Молодому чоловікові навіть пощастило, що він потрапив до поліції, бо поліція перед тим, як відіслати назад до тюрми, знайшла його родичів, і ті приїхали та забрали маргінала додому. Треба сказати, що мешкали родичі великою родиною в корейській багатоповерхівці в двокімнатній квартирі, отож молодому чоловікові там не дуже зраділи. Але він не втратив гумору, і навіть вирішив відвідати родину одного дядька, через якого він сів в тюрму. Родиною дядька виявилася дівчина, яка була дуже хворою на церебральний параліч, настільки хворою, що навіть не могла розмовляти, а тільки бубоніла та мекала. Тут кіно мало б перейти в пафосну драму, але ні – воно переходить в зриваючу дах драму з купою комічних моментів.
Знято по-догматичному, без задупляючої музички – тільки раз грає весела корейська пісенька, і то по радіо під час найдраматичнішої сцени – від чого мурахи по спині бігають ще сильніше. Ульотне кіно.
Saturday, September 2nd, 2006
11:24 am
[sirozha_ko]
Boksuneun naui geot (Sympathy for Mr. Vengeance)


Кіно корейця Парк Чан Вука.
Все в цьому кіні головному герою не так - і німий він, і робота в нього погана (працює він пролетарем на заводі - а хіба може бути кльовою робота в пролетаря), та ще й сестра у нього хвора. Але виявляється, це не найгірше, що з ним могло статися. Найгірше - це моральний імператив, що гризе мов шашіль, та ще жорстока ПОМСТА - до речі, мститься не тільки головний герой, а мстяться геть усі.
Якби це кіно зняли в Голлівуді, з нього вийшла б звичайнісінька мильна опера з …уйовою грою акторів, в супроводі урочистих голлівудських симфоній, і т.д. Втім, його зняв Парк Чан Вук, тож гра акторів там то шо треба, а під час найтрагічніших моментів поруч з музичкою завжди присутній комізм (приміром, хворий на церебральний параліч ідіот залазить в річку не для того, щоб витягти звідти мертве тіло дівчинки, а щоб зірвати у неї з шиї коралі). Щоправда, не вмикай Парк Чан Вук трагічну музичку, було б ще краще.
Фільм знято в стилі Олдбоя, точніше навпаки, тож тримає в напрузі до кінця. Заради заключної сцени цей фільм не тільки варто, а навіть треба переглянути - принаймні заключну сцену.
Sunday, February 12th, 2006
6:32 pm
[srayda]
Кіра Муратова
в кіноклубі "Ракурс" (кінотеатр імені Чапаєва, вул. Велика Житомирська, 40) розпочинається ретроспектива фільмів Кіри МУРАТОВОЇ.
14 лютого - "Довгі проводи" (1971),
21 лютого - "Серед сірого каміння" (1983),
28 лютого - "Зміна долі" (1987),
7 березня - "Астенічний синдром" (1989).
Sunday, December 4th, 2005
1:55 pm
[loolinmika]
Зламані квіти
В Києві чи то в "Києві", хай дякує кінотеатр за рекламу, з першого числа запустився останній фірм Джармуша "Зламані ківти". Чимось кіно страшно нагадує "Каву і цигарки". Такі самі кумедні діалоги, під час яких ніби сам починаєш відчувати незручність за героїв, з іншого боку, розумієш, що все насправді дуже просто і весело. На жіночі ролі режисер понабирав голівудських кралечок (Шерон Стоун тут дизайнер туалетів :)). Музика, хоча й хороша у фільмі, але якась сентиментальна, нє, не Том Вейтс, а шкода. Власне, глянути варто, щоб на якийсь час повернути перемикач з автоматизованого побутового стану на лірично-філософський настрій.
Saturday, December 3rd, 2005
11:54 am
[srayda]

Manderlay, Lars von Trier, 2005


 


ughCollapse )
Thursday, November 10th, 2005
2:57 pm
[poggomoggon]
Нєізвєсне Голандскє кіно
Сєодня. 10.11.2005, 20-00.
Клуп "Чаща". Кіно називаєтса "Сібірь".
Адрєс: Артьома, 20, в районі аіста.
Вход бєсплатний.
Wednesday, November 9th, 2005
6:12 pm
[srayda]

Направляем программу киноклуба «Ракурс» на ноябрь 2005 года в Синем зале Дома кино.  Вход по пригласительным, которые можно получить с 13ч. до 13ч. 30мин. в день просмотра у входа в Дом кино (ул. Саксаганского, 6).

 

13 листопада, неділя,  14 год.   Синій зал

                                                                        Премєра  документальних фільмів  Йосипа Пастернака

“Що бачу – про те співаю”, 2004р., 51хв.

                                                               “Геній зла”, 2003р., 86хв.

Телеканал Arte (Франція) за участі кіностудії “Риск”(Росія)

                                                                                             Зустріч з режисером фільмів

 

  

                                                

20 листопада, неділя,  14 год.   Синій зал

                                                                                                                  Отар Іоселіані

 

 Документальний фільм  із циклу “Острови”

                                                                         Короткомеражний фільм “Квітень”

                                                                                                            Художній фільм “Листопад” , 1967р.

Monday, October 24th, 2005
11:17 pm
[srayda]
Киноклуб Ракус.
Кинотеатр им. Чапаева
Б. Житомирская 40 (Львовская площадь) тел. 272-41-00


Кино Франции
8 ноября 2005 года 19 часов
Х/ф “Воскресенье за городом” 1984г. Реж. Бертран Тавернье
22 ноября 2005 года 19 часов
Х/ф “Болезнь любви” 2 СЕРИИ 1989г. Реж. Ж. Дере

Режиссёр Милош Форман
6 декабря 2005 года 19 часов
Х/ф “Полёт над гнездом кукушки” 2 СЕРИИ 1975г.
20 декабря 2005 года 19 часов
Х/ф “Рэгтайм” 1981г.
10:54 pm
[srayda]
  Море всередині / Mar adentro (Алехандро Аменабар, 125')

Картини польотів із ваших снів. Ви таке вже відчували, будьте певні. Це не просто кіно про питання легітимізації автаназії, усвідомлене бажання людини померти, коли життя для неї видається неповноцінним. Це кіно про смерть нас із вами. Плачте, шкодуйте себе і ридайте над своїми смертями. Ми всі помремо. Чи зможете ви вбити мене, якщо я вас благатиму про це? Якщо я увесь час усміхатимусь, бо вже не залишається нічого іншого?

12:38 am
[srayda]
Кім Кі-Дук - Натягнута Тятива
 

Кім Кі-Дук “Натягнута Тятива”, 2005

 Жанр визначають як "психологічна драма". Старий дідо живе на риболовному кораблику з 16-річною дівчинкою, очікуючи наступного дня її уродин, аби нарешті взяти собі за дружину. Натягує тятиву, аби грати на ній, впродовж всього фільму. Злиться, ревнує малу до кожного риболова і продовжує старанно перекреслювати дні в календарі. Спершу взагалі важко зрозуміти, ким доводиться красуня дідуганови. Нарешті з являться молодший і привабліший для юнки кандидат в женихи. Тятива натягується. Кім Кі-Дук раптом виявляється містифікатором, чого вже давно, певно, всі і очікували.

Фільм про все найсправжніше: кохання, відданість та страх. Без гіперболізації ми би не змогли їх означити. А де межа між метафорою і містикою в Кім Кі-Дука -- кожному треба побачити.

About LiveJournal.com